Home Blog

Найвідоміші актори з Квінза 

By
Khrystyna Mural
-
0

В етнічно найрізноманітнішій частині США, Квінзі, народилася й зростала велика кількість знаменитостей. Серед них левова частка – актори, які прикрашають своїм талантом і харизмою театральні сцени, а також екрани телевізорів і кінотеатрів. Підбірка найвідоміших із них далі на queens-trend.  

Крістофер Вокен 

За понад 60-річну кар’єру в кінематографі Крістофер Вокен довів, що може переконливо зображувати різноманітних персонажів – як відчайдухів, так і лиходіїв. Для його гри характерні раптові паузи та дивні ритми мови. Вокен – майстер у демонстрації непередбачуваних емоцій. Він сповна віддається роботі й ніколи не погоджується на участь у двох стрічках одночасно. Особливо актор відомий роллю італо-американського мафіозі.   

Загалом Крістофер Вокен знявся у понад 100 фільмах і телевізійних шоу. Ви могли бачити уродженця Квінза в таких легендарних фільмах, як «Енні Голл» (1977), «Мисливець на оленів» (1978), «Мертва зона» (1983), «Вид на вбивство» (1985), «Король Нью-Йорка» (1990), «Бетмен повертається» (1992), «Справжнє кохання» (1993), «Кримінальне чтиво» (1994), «Пророцтво» (1995), «Впіймай мене, якщо зможеш» (2002), «Сім психопатів» (2012) тощо.  

Рей Романо

У 1995 році Рей Романо з’явився в програмі «Пізнє шоу з Девідом Леттерманом». Він настільки вразив ведучого, що той попросив свою продюсерську компанію розробити спеціально для актора ситком – «Усі люблять Реймонда». Це одне з найпопулярніших шоу на американському телебаченні. Романо зіграв дотепного й проникливого батька, який переживає повсякденні сімейні труднощі.  

Крім того, актор знімався в комедійно-драматичному серіалі «Чоловіки певного віку» (2009–2011), у чорній комедії «Божевільні похорони» (2004), романтичній кримінальній комедії «Гангста Love» (2014), романтичній комедійній драмі «Любов – хвороба» (2017), серіалі «Вініл» (2016), серіалі Get Shorty (2017), гангстерській драмі «Ірландець» (2019) тощо.  

Емі Раян 

Емі Раян – акторка театру й кіно; номінантка на «Оскар», «Золотий глобус» та премію Гільдії кіноакторів. Знаменитість майстерно зображує як легковажних, так і складних, багатогранних персонажів. Раян відома грою в кримінальній драмі «Бувай, дитинко, бувай» (2007); романтичній драмі Jack Goes Boating (2010); ситкомі «Офіс» (2005–2013); драматичному серіалі «Пацієнти» (2008–2021); спортивній комедії-драмі Win Win (2011); біографічній драмі «Гарний хлопчик» (2018); комедійному телесеріалі «Убивства в одній будівлі» (з 2021 року). Що цікаво, Емі має англійське, ірландське та польське коріння. 

Джон Фавро  

Хоча Джон Фавро більш відомий як режисер, але він також залишив у шоубізнесі вагомий акторський слід. Талановитий виконавець комедійних ролей знімався в «Тільки для закоханих» (2009), «Розлучення по-американськи» (2006), «Чотири Різдва» (2008) та інших відомих стрічках. Він також зіграв Піта Беккера – заможного залицяльника Моніки Геллер – у кількох епізодах 3-го сезону популярного ситкому «Друзі». Що цікаво, коли Фавро було 12 років, його мати померла від лейкемії. Батько-кіноман часто брав сина в кіно, що вплинуло на розвиток у нього любові до цього мистецтва.  

Пітер Фачінеллі  

Поціновувачі серії фільмів «Сутінки» (2008–2012) точно знають Пітера Фачінеллі. У цій усім відомій історії про Едварда та 17-річну Беллу Фачінеллі зіграв роль вампіра Карлайла Каллена. Його герой настільки співчутливий, що довів здатність протистояти спокусі живитися людською кров’ю. Цікаво, що актор щиро цікавився своєю роллю Карлайла Каллена й навіть вів спеціальний щоденник, у якому описував життя персонажа поза межами сценарію.  

Крім того, Фачінеллі брав участь у телесеріалі в жанрі чорної сатиричної комедійної драми «Медсестра Джекі» (2009–2015), супергеройському серіалі «Супердівчина» (2015–2021), бойовику / кримінальному драматичному телесеріалі Fastlane (2002–2003). Відданий представник своєї професії у 2009 році отримав італійський паспорт спеціально для участі у фільмі, що вимагав від усіх акторів наявності європейського громадянства.   

До слова, Пітер Фачінеллі не лише актор, а й зареєстрований гіпнотерапевт. Ще в молодому віці він звернувся до гіпнотерапії, щоби подолати сором’язливість. Згодом, пройшовши спеціальний курс, Фачінеллі дізнався докладніше про те, як працює розум і підсвідомість. За допомогою гіпнозу він допоміг розслабитися й знизити рівень стресу не лише собі, а й членам своєї родини та друзям.    

Дреа де Маттео 

Американська акторка італійського походження Андреа Донна «Дреа» де Маттео відома як виконавиця ролей другого плану в телевізійних серіалах. Зірка неодноразово отримувала похвалу критиків. Підтверджує її талант наявність таких престижних нагород, як «Еммі» та «Золотий глобус». Чи не найвідоміша поява де Маттео на екрані – у ролі дівчини гангстера в серіалі «Клан Сопрано» (1999–2007). Спочатку планувалося, що акторка з’явиться лише в одній серії цієї кримінально-психологічної драми про вигадане сімейство італо-американської мафії. Однак Дреа настільки вразила продюсерів чарівною зовнішністю та акторськими здібностями, що вони спеціально для неї розширили роль.   

Крім того, уродженка Квінза знялася в драматичному серіалі «Сини анархії» (2008–2014), комедійному телесеріалі «Джої» (2004–2006) та культовому комедійно-драматичному телесеріалі «Відчайдушні домогосподарки» (2004–2012). Цікаво, що через відмову вакцинуватися від коронавірусу Дреа де Маттео позбулася кар’єри.  

Дік ван Паттен 

Професіоналізм, доброзичливість та щирість Діка ван Паттена забезпечили йому світову славу й повагу серед колег і шанувальників. Як універсальний актор, упродовж 70-річної кар’єри ван Паттен виконував і комедійні, і драматичні ролі. Від ранньої участі в бродвейських виставах і до культової ролі Тома Бредфорда в ситкомі Eight is Enough – він завжди захоплював глядачів своїм талантом і чарівністю.    

Дік ван Паттен знявся в численних телевізійних ситкомах, як-от When Things Were Rotten, Eight is Enough, Sanford and Son, Arrested Development, The Brian Keith Show, Growing Pains, Happy Days; детективних серіалах Banacek, Cannon, «Вулиці Сан-Франциско», Adam-12; медичному драматичному серіалі Emergency! тощо. З’явився ван Паттен також у вестерні Joe Kidd (1972), комедії Snowball Express (1972), фільмі-антиутопії «Зелений сойлент» (1973), сатиричній комедії High Anxiety (1977), науково-фантастичній комедії «Космічні яйця» (1987) тощо. Актор був справжнім трудоголіком. Він часто працював над кількома проєктами одночасно.   

Ньюйоркець завжди демонстрував бездоганну гру як на телебаченні, так і в кіно. У 1985 році уродженця Квінза нагородили зіркою на Голлівудській алеї слави. Випробував свої сили ван Паттен і в озвучуванні. Його впізнаваний голос можна почути в багатьох анімаційних фільмах і телешоу. Що цікаво, актор був надзвичайно щирою й відвертою людиною. Він ділився своїми успіхами й поразками з шанувальниками, сміливо демонструючи власну вразливість. Крім того, він прославився як захисник прав тварин. Актор співзаснував компанію Natural Balance Pet Foods, яка постачає високоякісні корми для домашніх улюбленців.  

Мойра Келлі – акторка й режисерка з Квінза 

By
Khrystyna Mural
-
0

Ім’я Мойри Келлі у світі шоубізнесу асоціюється насамперед з озвучуванням одного з персонажів «Короля Лева». А втім, це не єдине досягнення знаменитості. Вона знялася в багатьох кіно- й телестрічках, а також долучалася до створення фільмів як режисерка. Докладніше про зірку читайте далі на queens-trend.  

Дитинство й освіта   

Мойра Келлі народилася 6 березня 1968 року у Квінзі в сім’ї скрипаля та медсестри – ірландських іммігрантів. Вона здобула освіту в Мангеттенському коледжі Marymount. У 1984 році її запросили взяти участь у мюзиклі Annie. Келлі опинилася на роздоріжжі вибору між акторською діяльністю та своїм дитячим бажанням вести монаше життя. Зрештою, вона ухвалила рішення, яке визначило її долю. Участь у мюзиклі стала відправним пунктом кар’єри Мойри.  

Кар’єрний шлях  

Професійний акторський дебют Келлі відбувся в мінісеріалі Love, Lies and Murder 1991 року. Вона зіграла дівчину-підлітка Сіннамон Браун, яку батько змусив убити її мачуху й водночас свою дружину. Серіал заснований на реальному вбивстві Лінди Бейлі Браун у 1985 році та книзі про нього – If You Really Loved Me Енн Рул. Це історія про збочене кохання, спотворені таємниці та злі ігри розуму Девіда Брауна, який змусив власну доньку довести свою любов до нього в негуманний і надзвичайно жорстокий спосіб.  

Після участі в серіалі Келлі грала невеликі ролі у фільмах, поки її не запросили у «Твін Пікс: Вогню, іди зі мною». Ця містично-драматична стрічка 1992 року розповідає про розслідування агентами ФБР вбивства Лори Палмер. Фільм зображує останні дні життя жертви. Усе починається з того, що на тілі дівчини виявляють слід від кільця й загадкову літеру «Т» під нігтем. Подальші події занурюють детективів у світ фантастичної реальності, за яким криється розгадка найтаємничішого злочину в історії Америки. Келлі зіграла роль Донни Гейворд – найкращої подруги Палмер. Для участі в цьому фільмі вона, як ревна католичка, спеціально попросила дозволу у священника, зважаючи на відверті інтимні сцени.  

У тому ж 1992 році Мойра з’явилася в головній ролі спортивно-романтичної комедії «Золотий лід». Це історія про заможну й темпераментну фігуристку та зарозумілого колишнього хокеїста, які намагаються виграти золоту олімпійську медаль на чемпіонаті з фігурного катання. Цікаво, що під час фільмування стрічки акторка зламала собі щиколотку.  

Серед інших відомих появ Келлі в кіно – драма-комедія «З почестями» (1994). За сюжетом, студент-юрист глибоко занурений у вивчення законів, а його основна ціль – написання дипломної роботи. Усе змінюється, коли він раптово втрачає свої напрацювання в бібліотеці. Їх знаходить безхатько, який живе в підвалі, і розуміючи важливість цих аркушів, він виставляє ціну за кожну сторінку. Розгубленому студенту не залишається нічого, окрім як виконати всі побажання безхатька. Цей фільм про цінності, різні соціальні статуси та життєві пріоритети. Він змушує замислитися над важливістю того, що ми часто не помічаємо через буденні справи. Уродженці Квінза дісталася роль студентки Кортні Блюменталь.  

Заслуговує уваги також кримінальний драматичний фільм «Маленька Одеса» 1994 року з участю Келлі. За сюжетом, Йосип Шапіро працює найманим убивцею й виконує замовлення російсько-єврейської мафії в Брукліні. Усе змінюється, коли йому наказують ліквідувати людину, яка проживає в районі, де він виріс і де досі живуть його старенькі мати, батько й молодший брат. Зустріч членів цієї родини закінчується трагедією. Мойрі дісталася роль Алли Шустервич. До слова, «Маленька Одеса» – неофіційна назва бруклінського району Брайтон-Біч, що зумовлена великою кількістю російськомовних євреїв із країн колишнього СРСР, переважно – України та росії.  

У 2022 році акторка з’явилася в ролі Дженніфер Бержерон у комедії-драмі My Southern Family Christmas. Розповідається про журналістку Кемпбелл Воллес, яка отримує шанс вперше зустрітися зі своїм біологічним батьком. Кемпбелл знайомиться з людиною, яка її покинула, вдаючи, що єдина мета цього знайомства – написання статті про новопризначеного виконавця обов’язків у Луїзіані. Посадовець же навіть не підозрює, що журналістка – його рідна донька.  

Келлі також зняла два епізоди молодіжного телесеріалу «Школа виживання» (2003–2012). Це історія про зведених братів Лукаса й Натана Скоттів, які борються за першість як на баскетбольному майданчику, так і в серцях своїх друзів у маленькому містечку Трі-Гілл. Випробувала свої сили уродженка Квінза і в озвучуванні. Зокрема, вона стала голосом левиці Нали в анімаційних фільмах «Король Лев», «Король Лев II: Гордість Сімби» та «Король Лев 1½». Нала – подруга дитинства Сімби, згодом його дружина і королева Земель Прайду.  

Особисте життя 

У 2000 році Мойра Келлі вийшла заміж за техаського бізнесмена Стіва Г’юїтта. Пара виховує двох дітей – доньку Еллу й сина Імона. Цікаво, що під час знімання фільму «Золотий лід» Мойра понад два місяці відточувала навички фігурного катання зі своїм колегою Даніелем Бернардом Суіні. Тоді між ними зародилася міцна дружба. 

Девід Крамгольц – актор і комік із Квінза

By
Khrystyna Mural
-
0

Завдяки своїм неабияким акторським здібностям та наполегливості Девід Крамгольц набув слави одного з найбільш шанованих представників шоубізнесу. Відомий як талановитий виконавець комічних ролей, він завоював серця глядачів у різних куточках світу. Докладніше про знаменитість читайте далі на queens-trend.  

Раннє життя  

Девід Крамгольц народився 15 травня 1978 року у Квінзі в єврейській сім’ї листоноші та асистентки стоматолога. Його дідусь і бабуся за батьковою лінією іммігрували до США з Польщі, а мати – з Угорщини. Акторський дебют Крамгольца відбувся в бродвейській драмі Conversations With My Father, після чого його почали запрошувати на телебачення й у кіно.  

Найвідоміші ролі  

  • Чарлі Еппес у детективному телесеріалі «4исла» (2005–2010). Події відбуваються в Лос-Анджелесі. Головні герої – агент ФБР Дон Еппс та його брат Чарлі, геніальний математик. Майже кожна серія починається зі злочину, який працівники ФБР розслідують під керівництвом Дона. Потім за справу береться Чарлі, який вміє вишукувати правопорушників за допомогою новітніх математичних методів.  
  • Лоузі Картер у комедії Lousy Carter (2023). Це історія про професора літератури, який дізнається, що йому залишилося жити лише 6 місяців. Здавалося, це мало б надихнути професора змінити свій спосіб життя. А втім, Лоузі нікому не розповідає про смертний вирок і просто продовжує вести свої дивні справи та перебувати в невдалих стосунках. 
  • Бернард у різдвяній комедії «Санта-Клаус» (1994). За сюжетом, після розлучення з дружиною Скотт Келвін вирішує зблизитися із сином Чарлі. Він планує приготувати індичку й провести весь вечір за іграми, переглядом телепередач та читанням казок. А втім, усе йде не за планом. На прохання сина Скотт змушений усю ніч вдавати із себе Санта-Клауса. Поступово він вживається в роль і радо розвозить подарунки дітям. Через деякий час Келвін виявляє, що більше не належить собі і є справжнім Сантою. Крамгольцу дісталася роль головного ельфа, на ім’я Бернард.  
  • Ісидор Рабі в біографічному фільмі «Оппенгеймер» (2023). Це історія про Роберта Оппенгеймера – американського фізика-теоретика, якого називають «батьком атомної бомби». Науковець брав участь у «Мангеттенському проєкті» – ініціативі часів Другої світової війни, метою якої було розроблення першої ядерної зброї. Уродженцю Квінза дісталася роль Ісидора Рабі – фізика, лауреата Нобелівської премії.  
  • Майкл у феміністичній романтичній комедії «10 причин моєї ненависті» (1999). Знятий за сюжетом п’єси Вільяма Шекспіра «Приборкання норовливої», цей фільм розповідає про двох сестер. Одна з них, Кет, ненавидить чоловіків. Інша, Б’янка, з волі батька вимушена влаштовувати особисте життя непривабливої сестри. Тато заборонив Б’янці ходити на побачення до того часу, поки вона не знайде хлопця для сестри. Вороже ставлення до протилежної статі та непростий характер Кет ускладнюють пошуки для неї кавалера. На щастя, шанувальники Б’янки допомагають знайти кандидата – хулігана Патріка. Отримавши за це гроші, Патрік починає ходити на зустрічі з холоднокровною дамою. Поступово Кет приймає його залицяння й, на подив сестри, проявляє теплоту й симпатію. А втім, вона навіть не підозрює про справжню причину залицянь того, хто їй щиро симпатизує.  

Особисте життя   

У травні 2010 року Девід Крамгольц одружився з акторкою Ванессою Бріттінг. Святкування відбулося в розкішному нью-йоркському готелі The Plaza. Серед 180 гостей були актори Роб Морроу, Джадд Гірш і Пітер Макнікол. Пара виховує спільних доньку й сина. За словами Крамгольца, батьківство змусило його змінити погляди на життя, вилікувало від нарцисизму та врятувало від самотності. Актор зізнався, що до своїх 35 років він був надзвичайно самотнім. 

Цікаві факти 

  1. Девід Крамгольц поборов рак щитоподібної залози за допомогою радіоактивного йоду. Під час лікування йому видалили цей орган.   
  2. Хороший друг Девіда – актор, режисер і продюсер Колін Генкс. Йому вдалося вибороти для Крамгольца роль у детективному телесеріалі «4исла».  
  3. У 2007 році Девіду присвоїли почесний ступінь асоціата з математики в Громадському коледжі Лейк-Тахо – визнання його роботи над «4исла». Цікаво, що в школі актор вважав математику «прокляттям свого існування». Він був тим самим хлопцем, який у кінці класу кричав: «Ми ніколи не використаємо це в реальному житті!»  
  4. У 2006 році Крамгольц отримав головну роль у фільмі Вуді Аллена «Опівночі в Парижі», але робочі заворушення у Франції призвели до призупинення знімання стрічки. Пізніше замість Крамгольца був запрошений Оуен Вілсон. Крім того, уродженця Квінза запрошував легендарний Квентін Тарантіно для участі в «Безславних виродках», однак його зобов’язання перед серіалом «4исла» зробили це неможливим.  
  5. Свого часу Крамгольц активно описував своє перебування в Голлівуді у твіттері. Ці кумедні, самопринизливі й відверті історії зробили його улюбленцем користувачів соцмережі, але актор зрештою вирішив деактивувати свій акаунт. Пізніше він зізнався, що це було імпульсивне рішення.  

Володар «Оскара»: біографія актора Едрієна Броуді 

By
Khrystyna Mural
-
0

Понад два десятиліття Едрієн Броуді зберігав один із найбажаніших титулів у світі кіно – він був наймолодшою людиною, яка коли-небудь отримувала «Оскар» за найкращу чоловічу роль. Вдалося вибороти престижну нагороду геніальному актору у віці всього лише 29 років. Докладніше про видатного ньюйоркця, який найбільше прославився виконанням драматичних ролей, читайте далі на queens-trend.  

Освіта й початок кар’єри  

Едрієн Броуді народився 14 квітня 1973 року у Квінзі в сім’ї фотографки та професора історії й художника. Його батько – польський єврей, а мати-католичка – уродженка Угорщини, донька угорського католика-аристократа й чеської єврейки. Ще в дитинстві Едрієн почав відвідувати уроки акторської майстерності та грати в п’єсах. Середню освіту актор здобув у Старшій школі музики, мистецтва та виконавських мистецтв імені Фіорелло Г. Ла Ґвардії. Він відвідував Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук, але залишив його заради Коледжу Квінза, де провчився тільки один семестр. Після цього Броуді переїхав у колиску американської кіноіндустрії – Лос-Анджелес.  

На великому екрані актор дебютував у 1989 році, знявшись у фільмі «Нью-йоркські історії», що складається з трьох частин. Три різні історії розповідають про життя мешканців мегаполіса. У першій частині йдеться про роман кінорежисера з акторкою та їхні сімейні проблеми; другій – роман двох молодих людей, що перетворюється на несподівані пригоди; третій – підозрілий зв’язок між молодим художником та крадійкою картин. Зрежисували фільм такі легендарні персони, як Вуді Аллен, Мартін Скорсезе та Френсіс Форд Коппола. Вони ж з’явилися в стрічці як актори. Броуді зіграв роль Мела, що забезпечила йому успішний старт у кінематографі. 

Найвідоміші ролі 

  • Ласло Тот у драмі «Бруталіст» (2024). Цей американо-англо-угорський епічний історичний кінофільм, хронометраж якого аж 3,5 год, розповідає про зіпсованість американської мрії. Броуді зіграв головну роль – Ласло Тота – вигаданого єврейського архітектора угорського походження. Тікаючи від Голокосту, він разом із дружиною емігрує до США. Намагаючись побороти зубожіння, архітектор погоджується на реконструкцію будинку загадкового бізнесмена. Згодом він отримує ще одну пропозицію, яка призводить до непоправних наслідків. Броуді майстерно передав увесь драматизм, розчарування й відчай, які переживає герой. 
  • Владислав Шпільман у воєнній драмі «Піаніст» (2002). Саме за участь у цьому фільмі Едрієн отримав «Оскар» як найкращий виконавець чоловічої ролі. Стрічка заснована на реальних подіях і розповідає про долю польсько-єврейського піаніста й композитора Владислава Шпільмана. Геніальний музикант разом із родиною потрапив у Варшавське гетто – найбільше з усіх єврейських гетто, створених нацистами в роки Другої світової війни. Влітку 1942 року Шпільмана й родину наказали депортувати до табору смерті «Треблінка» – другого найбільш кривавого місця після «Аушвіцу». Якоюсь дивною випадковістю член поліції єврейського гетто впізнав Шпільмана й відтягнув його, перш ніж той встиг зайти в потяг. Тож музична діяльність Шпільмана врятувала йому життя. А втім, батькам, брату й двом сестрам піаніста пощастило менше: ніхто з них не пережив війну. Едрієн Броуді надзвичайно вдало передав на екрані гіркий смак боротьби та страждань. Ця роль для нього особливо важлива й близька, зважаючи на єврейське коріння актора.  
  • Сальвадор Далі в комедії «Опівночі в Парижі» (2011). Ця легендарна романтична історія Вуді Аллена досліджує теми ностальгії, модернізму та екзистенціалізму. За сюжетом, сценарист мандрує до Парижа з метою знайомства з родиною своєї нареченої. Щодоби опівночі він таємничим чином повертається в 1920-ті роки. Під час подорожі в минуле сценарист зустрічає Сальвадора Далі, Ернеста Гемінґвея, Ґертруду Стайн, подружжя Фіцджеральдів та інших легендарних особистостей. Хоча Едрієн Броуді геніальний у виконанні драматичних ролей, але поява в цій комедії довела, що він усе ж не є актором одного жанру.  
  • Джек Дрісколл в епічно-пригодницькому фентезі «Кінг-Конг» (2005) – римейку однойменного фільму 1933 року. Це історія про горилу-велетня, який закохується в нью-йоркську білявку. За сюжетом, режисер Карл Денем безжально експлуатує Конга, аж поки це не закінчується трагедією. Фільм демонструє, до чого можуть призвести людська жадібність і прагнення до видовищ. Цікаво, що «Кінг-Конг» – це найдорожчий фільм свого часу. Його бюджет становив аж 207 мільйонів доларів!  

Особисте життя 

У 2006 році Едрієн Броуді почав зустрічатися з іспанською акторкою й моделлю Ельзою Патакі. З нагоди 31-річчя коханої він придбав у штаті Нью-Йорк ферму XIX століття, яку переобладнав під замок. Попри глибокий зв’язок між Броуді й Патакі, їхні стосунки завершилися у 2009 році, а вже через рік модель вийшла заміж за австралійського актора Кріса Гемсворта.   

У лютому 2020 року шанувальники Броуді дізналися про його роман із британською акторкою, співачкою, модельєркою й моделлю Джорджиною Чепмен. Зв’язок між ними зародився ще тоді, коли британка перебувала в шлюбі з Гарві Вайнштейном – одним із найвпливовіших голлівудських кінопродюсерів, який прославився тим, що разом із братом заснував кіно- й телекомпанію Miramax. Успіх продюсера затьмарили численні звинувачення жінок у сексуальних домаганнях, про які Джорджина, за її словами, нічого не знала. З Броуді акторка почала зустрічатися у 2017 році, після того як пішла від Вайнштейна, хоча й офіційно вони ще були одружені.  

Цікаві факти 

  1. У 1992 році Едрієн Броуді отримав серйозні травми, після того як його мотоцикл зіткнувся з автомобілем. Внаслідок перекидання через машину Броуді врізався об пішохідний перехід. На відновлення йому знадобилися місяці. 
  2. Актор тричі ламав собі ніс, виконуючи складні трюки на знімальних майданчиках.    
  3. Броуді страждає на посттравматичний стресовий розлад, спричинений екстремальною втратою ваги (майже 14 кг), що було необхідно для ролі у фільмі «Піаніст». Крім того, для участі в цій стрічці актор навчився грати на фортепіано композиції Фредеріка Шопена, а ще відмовився на деякий час від машини та квартири, щоби в такий спосіб виявити співчуття до постраждалих польських євреїв. 
  4. Його прапрадід за материнською лінією – відомий угорський художник Абрані Лайош.  
  5. Володаря «Оскара» часто порівнюють із Робертом Де Ніро та Аль Пачіно через неабиякі акторські здібності та унікальну зовнішність. 
  6. Броуді погодився знятися у фільмі «Хліб і троянди» (2000), не прочитавши сценарію, оскільки довіряв режисеру Кену Лоучу. Сюжет стрічки присвячений боротьбі прибиральників Лос-Анджелеса за кращі умови праці, а також право на об’єднання в профспілки. Спеціально для участі в цьому фільмі актор спробував себе в ролі агента під прикриттям із метою дослідження життя членів профспілок Лос-Анджелеса. Він ходив на профспілкові зібрання та брав участь у страйкових переговорах. І хоча дехто з робітників впізнавав актора, але Броуді переконував їх не розголошувати таємницю.  
  7. У 2004 році журнал Esquire назвав уродженця Квінза «найкраще одягненим чоловіком Америки».  
  8. Голлівудська зірка – великий шанувальник хіп-хопу.  

Як у Квінзі фільмували комедійну драму «Родина Тененбаумів»

By
Khrystyna Mural
-
0

«Родина Тененбаумів» – це, беззаперечно, один із найкращих фільмів XXI століття. Ця робота режисера Веса Андерсона 2001 року розповідає про сім’ю геніїв та раптове возз’єднання родичів під одним дахом. Картина була знята в Нью-Йорку, тому в деяких сценах можна впізнати Квінз. Докладніше читайте далі на queens-trend. 

Сюжет

Роял та Етелін Тененбауми – батьки трьох обдарованих дітей. Їхній старший син Час – геній фінансів і хімії, удочерена Марго – визнана драматургиня, а молодший син Річі – майстер тенісу. Ще коли вони були маленькими, Роял пішов із сім’ї, залишивши її на довгих 22 роки. Ставши дорослими, троє дітей переживають власні труднощі. Час оплакує дружину, яка загинула внаслідок авіакатастрофи. Він змушений самостійно виховувати двох синів. Марго страждає через складнощі з роботою та не надто щасливий шлюб із набагато старшим невропатологом. Річі після невдач у спорті відправляється в річну подорож світом на круїзному лайнері.   

Етелін, зріла й інтелігентна (на відміну від свого чоловіка), працює археологом. Палко закоханий у неї бухгалтер Генрі Шерман пропонує Етелін одружитися. Вона ж просить дати їй трохи часу на роздуми. У цей же період Роял вирішує повернутися в рідний дім. Намагаючись викликати співчуття, він вдає із себе смертельно хворого. Завдяки хитрощам Роял досягає возз’єднання родини, яка знову починає жити під одним дахом. А втім, Час обурений поверненням батька, оскільки не довіряє йому. Марго здається просто байдужою, у той час як Річі – співчутливий і люблячий. Поки Роял намагається відновити стосунки з дітьми, він починає ревнувати Етелін до Генрі. Після словесної сварки Генрі доводить родині, що Роял симулює свою хворобу. Відтоді розпочинається боротьба колишнього голови сім’ї за свою репутацію та всеможливі спроби зближення з рідними.  

Кінолокації

За сюжетом, події «Родини Тененбаумів» відбуваються в Нью-Йорку. Саме тут і був знятий фільм. Основний неживий персонаж – будинок сім’ї – розташований на Мангеттені. Насправді це особняк Чарльза Таттла, збудований у 1890 році. Вес Андерсон орендував нерухомість на 6 місяців задля створення кінокартини.

Щодо Квінза, то в кадр потрапив район Форест-Гіллз, де розміщений показаний на екрані тенісний клуб West Side Tennis Club. Саме тут тенісист Річі бере участь у фінальному матчі, який стає причиною завершення його кар’єри. До слова, житловий район Форест-Гіллз укомплектований багатоповерховими терасами, з яких відкривається чудовий краєвид на горизонт Мангеттена, а ще будинками в тюдорському стилі на обсаджених деревами вулицях.

Хоча фільм знімали в Нью-Йорку, режисер вирішив уникати визначних пам’яток. Він вважав, що такі всім відомі орієнтири відвертатимуть увагу від головного. У сцені, де Роял і Пагода ведуть дискусію в Беттері-парку, Андерсон навмисно «заблокував» Статую Свободи, поставивши актора Кумара Паллану прямо між орієнтиром і камерою.

Акторський склад

Однією з найбільших приваб «Родини Тененбаумів» є зірковий акторський склад. Джин Гекман (Роял), Бен Стіллер (Чес), Анжеліка Г’юстон (Етелін) і Гвінет Пелтроу (Марго) – одні з найвідоміших імен Голлівуду. Цікаво, що Оуен та Люк Вілсони, а також Денні Гловер тоді ледь не підписали контракт на участь у фільмі «Одинадцять друзів Оушена» (2001). Попри те, що цей кримінальний трилер став одним із найвизначніших стрічок 2000-х, але ці легендарні актори опинилися саме там, де їм потрібно було бути – поруч із Весом. Без них «Родина Тененбаумів» навряд чи досягла б успіху.  

Вес Андерсон написав роль Рояла Тененбаума спеціально для Джина Гекмана, але актор вагався, чи готовий до неї. Сам же режисер вирішив, що зіграти головного героя має саме Гекман, тому всіляко вмовляв легенду кінематографа. Дворазовий володар «Оскара» звик заробляти значно більші суми, ніж йому були запропоновані, але зрештою погодився долучитися до складу стрічки. А от акторка Гвінет Пелтроу зізналася, що ненавидить спостерігати за собою на екрані, крім однієї сцени в «Родині Тененбаумів». Зокрема, це момент, коли  Марго у своєму хутряному пальті та з яскраво підведеними очима виходить з автобуса, щоби зустріти Річі та Ніко. Річ у тім, що у день фільмування тієї сцени на знімальному майданчику був її батько, продюсер Брюс Пелтроу. Це додало Гвінет захоплення екранним моментом. До слова, Брюс помер у 2002 році через ускладнення раку ротової порожнини та пневмонію.

Цікаві факти

  1. Брат режисера фільму, Ерік Чейз Андерсон, доклав чимало зусиль до створення стрічки. Наприклад, під час сцени зі спогадами з дитинства Річі ми дізнаємося про те, що він не лише зірка тенісу, а й талановитий художник. Показані на екрані картини написав Ерік Чейз Андерсон. Він же створив обкладинку для релізу фільму дистриб’юторською компанією The Criterion Collection та допоміг облаштувати дитячі кімнати в домі Тененбаумів.  
  2. Чоловік Марго – Рейлі Сент-Клер – має реального прототипа – Олівера Сакса. Він працював невропатологом і спеціалізувався на пацієнтах, які боролися з широким спектром неврологічних захворювань. А от героїня Етелін була натхненна матір’ю-археологом Андерсона. Режисер навіть позичив акторці старі мамині окуляри задля повноцінного втілення бажаного образу.
  3. Стиль письма Елі Кеша (друга сім’ї) був натхненний Кормаком Маккарті – американським прозаїком та драматургом, сучасним класиком і лауреатом Пулітцерівської премії.
  4. Сокіл Мордехай під час фільмування загубився в Нью-Йорку. Його прихистив мешканець, який запропонував знімальній команді повернути птаха за викуп. А втім, цього не сталося. Зрештою, роль Мордехая зіграли три різні соколи, а також яструб.
  5. Волосся Анжеліки Г’юстон (Етелін) випадково підпалили. Під час сцени з днем ​​народження Марго (спогад про те, як вона була дитиною), волосся акторки спалахнуло через свічку. Актор Кумар Паллана загасив полум’я, врятувавши Г’юстон від опіків.
  6. Сцена з пострілом у руку Часа була заснована на реальній події. У дитинстві сценарист Оуен Вілсон випадково вистрелив у руку свого брата Ендрю.
  7. На 75-й церемонії вручення премії «Оскар» фільм «Родина Тененбаумів» отримав одну номінацію – за найкращий оригінальний сценарій. Варто зазначити, що допомагав Весу Андерсону писати сценарій уже згаданий Оуен Вілсон. Хоча він прославився як комедійний актор, але Вілсон є не менш талановитим сценаристом. А втім, вони все ж не отримали нагороду.  
  8. Це перший фільм Андерсона, знятий не в Техасі. Вес народився в Г’юстоні, а брати Оуен, Люк і Ендрю Вілсони – у Далласі. На початку кар’єрних шляхів ця команда творила лише на рідній території. Однак у 2001 році вони покинули свою південну зону комфорту.  
  9. «Родина Тененбаумів» – найкасовіший фільм на момент випуску. Його творцям вдалося зібрати 71,4 мільйона доларів. Це дуже велика сума, зважаючи на бюджет у розмірі 21 мільйон доларів.
  10. Дерев’яний палець Марго став свого роду символом фільму. Багато персонажів мають фірмові риси зовнішнього вигляду: Час і його сини носять спортивні костюми, Річі постійно надіває сонцезахисні окуляри та пов’язку на голову. Проте Марго має, мабуть, найбільш незвичну особливість – палець із дерева. У ретроспективній сцені свого дитинства Марго згадує про те, як її рідний батько замахнувся на шматок дерева, відрубавши сокирою палець дівчини.

Stone Circle Theatre – мистецький простір Квінза

By
Khrystyna Mural
-
0

Stone Circle Theatre – гостинне та інклюзивне театральне середовище, розташоване в районі Квінза Ріджвуд. Це місце забезпечує глядачам гарний настрій і якісне проведення часу. Театр підтверджує, що невелика група творчих і розсудливих людей здатна вплинути на позитивні зміни у світі. Докладніше про мистецький осередок та шоу, які тут доступні для перегляду, читайте далі на queens-trend.    

Вигідна локація

Створений у 2022 році, Stone Circle Theatre – культурно-мистецький центр, розташований в історичній Пресвітеріанській церкві Ріджвуду. Це фантастичний майданчик, призначений для виступів акторів та живої музики. До слова, для району Ріджвуду характерна гіпстерська атмосфера. Тут є багато переобладнаних складів, а також цегляних і кам’яних будинків, що приваблюють митців. У Ріджвуді гармонійно поєднуються мистецькі місця й пропозиції для сімейного відпочинку. Район може похвалитися музичними закладами, стильними торговими вулицями й авангардними центрами. Ріджвуд «живе» завдяки активній музичній сцені та культурним подіям. Тут легко проявляти свою індивідуальність, а вплив артистичних мешканців району очевидний.

Розваги на будь-який смак

У Stone Circle Theatre виступають найрізноманітніші артисти. Глядачі насолоджуються джазовою, класичною, електронною, акустичною, інструментальною, експериментальною, кантрі-, блюз, інді-рок-, фанк- та ембієнт-музикою. Тут часто проводяться концерти за участю місцевих і національних артистів. Театр має власний орган, фортепіано та цифровий карильйон – ударний інструмент, на якому грають за допомогою клавіатури та який складається щонайменше з 23 дзвонів.

Незабутні емоції забезпечує музичний театр, зокрема такі його різновиди, як опера, балет, оперета, музична комедія, мюзикл тощо. Усі пісні вистав музичного театру виконують не лише розважальну функцію, а й розвивають сюжет. До музичного театру залучені солісти й хор, актори, балет, оркестр та допоміжний склад. Чи не найулюбленішими серед глядачів є мюзикли. Хоча зазвичай вони комедійні, але бувають також мюзикли зі складними сюжетами й глибокими сенсами.

Театр пропонує 1900 м2 простору для втілення різноманітних ідей. Головна зала – Stone Circle Theatre – розрахована на 250 осіб, тому в ній виступають колективи, які вміють залучати увагу великих натовпів. Підвальний простір – Underground Lounge – вміщує 75 глядачів. Він ідеально підходить для невеликих душевних заходів. Багатофункціональний дизайн театру забезпечує різноманітні варіанти подій – від художніх виставок і кінопоказів до концертів, ділових зустрічей, конференцій і навіть весіль.

До слова, Stone Circle Theatre – один із багатьох театрів у Квінзі. Хоча осередком американської театральної індустрії вважається Мангеттен, але Квінзу також є що запропонувати. Головний центр виконавського мистецтва боро – Queens Theatre. На сцені цього театру можна побачити, крім п’єс, танцювальні, музичні й комедійні шоу світового рівня, а ще заходи для малечі. Приміщення доступне для людей з обмеженими можливостями. Усі коридори та вбиральні обладнані для крісел колісних, є ліфт. Ті, хто страждає через вади слуху, використовують спеціальні пристрої для підсилення звуку, а для глухонімих доступний супровід жестовою мовою. Глядачам з аутизмом чи іншими соціальними, когнітивними або фізичними проблемами вмикають дуже слабке освітлення та знижують гучність звуку. Людям із вадами зору видають спеціальні пристрої для прослуховування та аудіодескриптор, завдяки яким вони дізнаються про дії акторів на сцені.   

Представниця музичного театру: біографія акторки Донни Мерфі

By
Khrystyna Mural
-
0

Багате портфоліо Донни Мерфі – свідчення її таланту як акторки театру, кіно й телебачення. Лауреатка премій «Тоні» та «Еммі», вона вміє вражати як глядачів, так і критиків своєю майстерністю. А втім, любов’ю всього її життя став саме театр. Журнал New York Magazine назвав Мерфі однією з трьох живих легенд нью-йоркського театру. Докладніше про досягнення артистки на сцені читайте далі на queens-trend. 

Молодість та освіта

Донна Мерфі народилася 7 березня 1959 року у Квінзі. У неї ірландське, французьке, німецьке та чеське походження. Зростала дівчина в місцевості Гоппог (штат Нью-Йорк), а згодом – місті Топсфілді (штат Массачусетс). Вже в 3 роки Донна зацікавилася уроками вокалу, нерідко влаштовуючи шоу для своєї родини.

Освіту Мерфі здобула в Інституті театру та кіно імені Лі Страсберга, що в місті Нью-Йорку. Крім того, вона брала уроки в легендарної Стелли Адлер – акторки й викладачки акторської майстерності, а ще вивчала в Нью-Йоркському університеті драму. Вона покинула виш на 2 курсі, оскільки її запросили бути бек-вокалісткою в бродвейському мюзиклі They’re Playing Our Song. Це історія про стосунки між відомим композитором та авторкою пісень. У професійному житті вони чудово ладнають, а от в особистому – постають перед деякими труднощами.

Театральна кар’єра

Донна Мерфі розпочинала свій театральний шлях здебільшого з вистав Оф-Бродвею, тобто професійних театрів на Мангеттені, які вміщають від 100 до 499 осіб та є меншими за бродвейські театри. У 1984 році вона з’явилася як дублер у мюзиклі-опері The Human Comedy. Ця вистава присвячена духовній щедрості сім’ї Макколі під час війни, яка з неймовірною стійкістю пережила різноманітні негаразди.

У 1985–1987 роках акторка з’являлася в різних ролях «Таємниці Едвіна Друда». Це перший бродвейський мюзикл, у якому існують кілька варіантів фіналу (визначається голосуванням глядачів). Інтерактивна вистава дозволяє глядачам стати справжніми детективами. Сюжет заснований на однойменному незакінченому романі Чарльза Дікенса. Розповідається про вбивство в маленькому англійському містечку молодого й чарівного Елвіна Друда. Акторка також зіграла роль Одрі в мюзиклі «Крамничка жахів» про історію нещасного працівника квіткової крамниці, який виростив рослину, що харчується кров’ю та людським м’ясом.

У 1994 році Донна з’явилася в мюзиклі Passion, що призначений для дорослої аудиторії, оскільки зображує роман між молодим солдатом і заміжньою жінкою в Італії XIX століття, розтерзаній війною. Згодом солдат від’їжджає та зустрічає хворобливу, непривабливу, але віддану жінку, яка змушує його переосмислити природу пристрасті. За цю роль уродженка Квінза отримала премію «Тоні» як найкраща виконавиця жіночої ролі в мюзиклі. Свою другу премію «Тоні» у цій же номінації акторка отримала за гру в мюзиклі «Король і я». Дія відбувається в Бангкоку 1860-х років. Місцевий король Монгкут запрошує британську вчительку Анну працювати гувернанткою його дітей. Їхні стосунки доволі конфліктні, хоча й герої відчувають приязнь одне до одного, у якій не можуть чесно зізнатися.

У 2003–2005 роках Донна грала роль Рут Шервуд у мюзиклі Wonderful Town. Це історія про двох сестер, які переїжджають з Огайо до Гринвіч-Віллидж (Мангеттен), щоби здійснити свої мистецькі мрії та заодно знайти кохання. За цю роль вона була номінована на «Тоні» як найкраща акторка мюзиклу. Ще одну таку ж номінацію на цю премію акторка отримала за роль Лотте Леньї в мюзиклі LoveMusik про двох митців, зокрема їхню кар’єру та особисті стосунки. Ще раз Мерфі номінували на «Тоні» за мюзикл The People in the Picture – серйозну роботу про бабусю, яка згадує своє життя в театрі й Голокост.

Взяла Мерфі участь і в п’єсі Twelve Dreams про 10-річну дівчинку, яка подарувала батькові-психіатру незвичайний різдвяний подарунок – рукописний буклет з описом 12 снів, які їй наснилися у віці 8 років. Знялася акторка також у «Привіт, Доллі!» – бродвейському комедійному мюзиклі про професійну сваху Доллі, яка намагається знайти собі нового чоловіка та закохується в одного зі своїх клієнтів.

Театральний шлях Лорни Кортні, акторки з Квінза

By
Khrystyna Mural
-
0

Акторка театру Лорна Кортні найбільше прославилася виконанням ролі Джульєтти в мюзиклі & Juliet. За гру в цій виставі уродженка Квінза здобула визнання як серед театральних критиків, так і глядачів. На 76-й церемонії вручення премії «Тоні» вона була номінована як найкраща виконавиця жіночої ролі в мюзиклі. А втім, шлях артистки до тріумфу не можна назвати простим. Акторка наполегливо крокувала до цілі, мріючи про кар’єру на сцені та докладаючи до цього максимум зусиль. Докладніше читайте далі на queens-trend.     

Молодість та освіта

Лорна Кортні народилася 12 жовтня 1998 року у Квінзі. У ранньому віці дівчина почала співати, виступаючи в госпел-хорах. У їх складі вона виконувала вокальну музику з релігійними мотивами. Госпел походить від сольних одноголосних духовних гімнів афроамериканців-баптистів, створених за сюжетами з Євангелія. Цей досвід допоміг Лорні подолати надмірну сором’язливість.

Кортні здобула середню освіту в Старшій школі імені Фіорелло Г. Ла Ґвардії, що спеціалізується на образотворчому та виконавському мистецтві. У ній Лорна вивчала оперу. У 15 років дівчина поїхала на двомісячні гастролі в Японію разом зі своїм госпел-хором. Вона зіграла в мюзиклі Mama, I Want to Sing! про афроамериканську співачку Доріс Трой. Саме тоді Лорна вирішила, що хоче присвятити життя мюзиклам, а не опері. Після закінчення школи вона вступила в Університет Мічигану, де після 3 років навчання здобула ступінь бакалавра образотворчого мистецтва в галузі музичного театру. Поки її однокурсники насолоджувалися весняними канікулами, Кортні їздила на прослуховування. Свої навички вона вдосконалила під час літніх курсів у Громадському коледжі Воштено.

Кар’єра

Після закінчення університету 20-річна Лорна Кортні дебютувала на Бродвеї, зокрема як дублерка в мюзиклі «Дорогий Еван Гансен», відзначеному преміями «Тоні» та «Ґреммі». Це історія про Евана Гансена – старшокласника із соціальним тривожним розладом. За сюжетом, він настільки прагне налагодити зв’язок зі своїми однолітками, що вигадує дружні стосунки з померлим учнем, щоби стати ближчим до сім’ї хлопчика. Після того як однокласник покінчив життя самогубством, Еван опинився в центрі трагедії та сум’яття. Намагаючись розрадити згорьовану сім’ю, Гансен вдає, що дуже тісно дружив із померлим. Він створює сфабрикований обліковий запис електронної пошти, щоби довести «дружбу» та вдається до різного виду брехні. Врешті-решт Еван змушений ухвалити рішення: сповна віддатися створеній ним фантазії або ж зважитися на ризик втратити все, про що мріяв.

У 2019 році Кортні почала грати роль Розалії та водночас була дублером Марії у «Вестсайдській історії». Це один із найбільш пам’ятних мюзиклів про кохання всіх часів. Події відбуваються в сучасному Нью-Йорку. Історія натхненна п’єсою Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Двоє молодих закоханих є представниками вуличних банд, що ворогують між собою. Їхня боротьба за виживання у світі ненависті, насильства та упереджень є однією з найбільш інноваційних, карколомних і актуальних музичних драм. Трагічність сюжету, складна музика, розширені танцювальні сцени та зосередженість на соціальних проблемах забезпечили мюзиклу репутацію важливої частини національної творчої спадщини.

12 березня 2020 року тодішній губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо наказав закрити театри через пандемію COVID-19. Упродовж двох років Кортні не мала роботи, поки в травні 2022 року не отримала свою першу професійну головну роль – Джульєтти в мюзиклі & Juliet. Ця нетрагічна історія дає нове життя головній героїні з легендарної п’єси Шекспіра. Джульєтта їде до Парижа, знаходить нових друзів і дізнається, хто вона незалежно від Ромео. & Juliet – це тріумфальна історія дорослішання про молоду жінку, яка віднайшла силу у своїй самотності.  

Кеті Лоус – акторка й театральна режисерка з Квінза

By
Khrystyna Mural
-
0

Талановита уродженка Нью-Йорка Кеті Лоус продемонструвала свою універсальність як акторка й режисерка, беручи участь у театрі, на телебаченні й у кіно одночасно. Зважаючи на багате акторське портфоліо, Лоус вміє зображувати складні ролі в різних жанрах. Її вплив поширюється далеко за межі індустрії розваг, вона надихає шанувальників своєю відвертістю про особисті труднощі, вмінням гармонійно поєднувати професійне та сімейне життя, а ще непохитною відданістю власній справі. Докладніше читайте далі на queens-trend.  

Дитинство й освіта

Кеті Квінн Лоус народилася 22 вересня 1982 року у Квінзі в мультикультурній сім’ї. Її батько має ірландське католицьке походження, а мати – ашкеназьке (ашкеназі – один із двох найчисельніших субетносів євреїв, які походять із середньовічної Німеччини та східноєвропейських країн). Такі родинні корені забезпечили Кеті багату культурну основу, яка згодом вплинула на її мистецькі пошуки.

Зростала дівчина в місцевості Порт-Вашингтон (штат Нью-Йорк). У Школі мистецтв Тішів при Нью-Йоркському університеті Лоус здобула ступінь бакалавра образотворчих мистецтв у галузі акторської майстерності. Вона відточила свої навички в престижній Акторській студії Стелли Адлер – філії університету. Ця студія виховала чималу кількість американських акторів і є одним із найбагатших культурних середовищ міста. Місія студії полягає в тому, щоби готувати до кар’єри театральних артистів, які з-поміж усіх якостей надають пріоритет людяності.    

Театральна кар’єра

Свій акторський шлях у театрі Кеті Лоус розпочала з вистави 4 Saints In/Mexico у 2004 році. Через три роки вона разом з іншими театральними артистами Лос-Анджелеса заснувала трупу IAMA Theatre Company. Її учасники представляють публіці різноманітні сучасні вистави, які отримують схвальні відгуки від таких впливових видань, як «Лос-Анджелес Таймс» і LA Weekly. Чимало п’єс, створених IAMA Theatre Company, потрапляють на Оф-Бродвей, тобто в професійні театри, що розташовані на Мангеттені та вміщують лише від 100 до 499 осіб – менше, ніж бродвейські театри.

IAMA Theatre Company творить мистецтво, що формує місто, штат, країну та навіть увесь світ. Трупа може похвалитися відданою аудиторією, чого складно досягти в колисці індустрії розваг – Лос-Анджелесі. У 2016 році вона стала стипендіатом благодійної організації Rhimes Family Foundation, яку очолює ікона телебачення та продюсерка – Шонда Раймс.

Кеті Лоус активно виступає на сцені і є режисеркою численних вистав. Вона також бере участь у підтриманні театрів «чорних скриньок», тобто невеликих просторів для виступів, що зазвичай квадратні, з чорними стінами й плоскою підлогою.

Інша діяльність

У 2004 році відбувся дебют Кеті Лоус не лише на театральній сцені, а й на екрані. Тоді вона знялася в комедійно-драматичному серіалі Rescue Me про жінку, яка переживає розлучення, водночас пишучи статті про стосунки для жіночого журналу. Протягом наступних кількох років акторка з’являлася в гостьових ролях у популярних телевізійних серіалах, як-от «Клан Сопрано». Ця кримінальна та психологічна драма оповідає про вигадане сімейство італо-американської мафії в північному Нью-Джерсі. Уродженка Квінза також з’явилася в «Анатомії Грей» – медично-драматичному серіалі про життя інтернів, ординаторів та їхніх наставників у лікарні Сіетла.

А втім, чи не найвідомішою її появою стала роль Квінн Перкінс у серіалі «Скандал» про фахівчиню зі зв’язків з громадськістю Олівію Поуп, яка працювала на президента США, а згодом вирішила створити власне антикризове агентство. Ця роль принесла Лоус популярність та визнання серед критиків і колег, зважаючи на майстерну гру. Акторка отримала додаткову славу після появи в ролі Рейчел у драматичному серіалі «Вигадана Анна», що заснований на реальних подіях. Це історія про росіянку, яка обдурила ледь не половину Мангеттена. Протягом досить тривалого часу вона представлялася як багата спадкоємиця німецької сім’ї, завдяки чому користувалася добротою й гостинністю заможних людей. За цю аферу Анна Делві (як вона себе називала) потрапила за ґрати. За висвітлення її справи в медіа взялася молода й амбітна журналістка, завдання якої – розкрити таємницю особи авантюристки.

Кеті Лоус також прославилася як акторка озвучування, наприклад її голос можна почути в «Крижаному серці» та «Зоотрополісі». Вона заявила про себе і як активістка. Лоус інформує населення про життя з псоріазом на власному прикладі, сприяючи обізнаності громадськості про цю хворобу.

Особисте життя

У 2012 році Кеті Лоус вийшла заміж за Адама Шапіро – також актора й режисера. Пара познайомилася через спільних друзів і поділяє глибоку любов до театру. Подружжя виховує двох спільних дітей. Лоус та Шапіро дебютували разом на Бродвеї у 2018 році в мюзиклі «Офіціантка». Він розповідає про Дженну Гантерсон – пекарку й офіціантку, яка страждає через складні стосунки зі своїм чоловіком Ерлом. Після того як Дженна несподівано вагітніє від Ерла, вона заводить роман зі своїм акушером Джимом Поматтером. За порадою друзів Гантерсон бере участь у конкурсі з випікання пирогів, сподіваючись на головний приз як свій шанс вибратися з маленького містечка та покінчити з невдалим шлюбом.   

Сесилі Адамс – акторка, кастинг-директорка, викладачка й театральна режисерка

By
Khrystyna Mural
-
0

Сесилі Адамс присвятила життя виступам на сцені та появам на екрані. Народжена в Нью-Йорку, вона переїхала до Лос-Анджелеса в погоні за мрією. Її недовге, але насичене життя було повне слави, глядацьких оплесків і похвали від колег. Докладніше про знаменитість та її шлях до успіху читайте далі на queens-trend.  

Непросте дитинство

Сесилі Ейпріл Адамс народилася 6 лютого 1958 року в районі Квінза Джамейка. За кілька місяців до народження дівчини її батьки розлучилися. Тато працював комічним актором, а мама співала в нічних клубах. Сесилі зростала з матір’ю в доволі поганих умовах. Попри славу й успішність тата, вона не отримала хорошого виховання. Мати часто залишала доньку на фермі дальніх родичів, поки сама намагалася заробити на прожиття. Крім того, дівчину часто відвозили в Коста-Рику до друга сім’ї, а ще рік Адамс прожила в Італії, поки мама навчалася там у медичній школі. У юному віці Сесилі переїхала до каліфорнійського міста Беверлі-Гіллз, де проживали її батько й мачуха.  

У школі Адамс зайнялася акторською майстерністю, а після її закінчення вступила вивчати театральне мистецтво до Каліфорнійського університету, Ірвайн. Здобувши освіту, Адамс працювала офіціанткою та професійною клоунесою, періодично відвідуючи кастинги на кіно- й телеролі.

Театральна кар’єра

У Лос-Анджелесі Адамс приєдналася до ACME Comedy Theatre, де не лише виступала, а й навчала акторської майстерності. Це комедійний скетч- та імпровізаційний театр, розташований поблизу Голлівуду. Він був заснований у 1989 році як місце, де коміки можуть вільно проводити виступи на різну тематику. Тут розпочинали свою кар’єру сотні авторів комедій, режисерів, продюсерів і акторів.

Згодом тітка й дядько заохотили Адамс приєднатися до престижної трупи Theatre West у Голлівуді. Її місія полягає в тому, щоби виховувати та розвивати театральних артистів, надаючи їм можливість розширювати список своїх талантів і навичок через майстеркласи й публічні виступи. Крім того, ця трупа має на меті служити суспільству за допомогою підбадьорливих освітніх програм. Сесилі Адамс працювала в Theatre West як акторка й режисерка до кінця свого життя.

Крім того, Адамс була учасницею комік-трупи й школи імпровізації та скетчів The Groundlings, що в Лос-Анджелесі. Ця трупа стала кар’єрним плацдармом для багатьох коміків, акторів, сценаристів та режисерів. Сесилі Адамс запам’яталася як талановита викладачка акторської майстерності. Вона ж вела популярні курси для тих, хто готувався до прослуховувань, а ще стала режисеркою численних вистав.

Інша діяльність

Крім участі в театральних виставах й педагогічної зайнятості, Сесилі Адамс також нерідко долучалася до створення кіно- й телефільмів. Навіть без допомоги батька, який тоді вже набув слави в акторських колах, Адамс отримала невеликі ролі на телебаченні в 1980-х роках. Акторка зобразила героїню, на ім’я Ішка, – матір братів Рома та Кварка – у телесеріалі «Зоряний шлях: Глибокий космос 9». Цікаво, що Адамс була на 9 років молодшою за Арміна Шимермана, який зіграв Кварка. Однак це не завадило їй постати на екрані в ролі його мами, до того ж акторці нанесли величезну кількість гриму. Адамс також з’явилася в гостьових ролях інших телесеріалів, наприклад «Журнал мод», «Мерфі Браун», «Нас п’ятеро» та Check It Out! В останньому вона знялася разом із батьком – Доном Адамсом. Сесилі також створювала поппісні, рекламні джингли й композиції для телебачення.  

Якось кастинг-директор Рубен Кеннон запропонував Адамс стажування. Отримавши достатньо досвіду, уродженка Квінза почала співпрацювати як із Кенноном, так і іншими кастинг-директорами. Зрештою, вона зайнялася цією діяльністю самостійно, отримавши репутацію професіоналки з підбору персоналу. Наприклад, Адамс проводила кастинги до таких телесеріалів, як «Третя планета від Сонця» та «Eerie, Indiana». Вона ж набирала акторів до фільмів «Американське серце» та Home Room. До самої смерті Сесилі працювала кастинг-директоркою «Шоу 70-х» – телевізійного підліткового ситкому, події якого розгортаються в другій половині 1970-х років у вигаданому містечку Пойнт-Плейс.

Особисте життя  

У 1989 році Сесилі Адамс вийшла заміж за актора й письменника Джима Бівера. Він найбільше відомий роллю Боббі Сінгера в культовому телесеріалі «Надприродне», що поєднує в собі елементи містики, драми, детективу й жахів. Подружжя виховувало спільну доньку. Адамс ніколи не курила цигарки й вела здоровий спосіб життя. Попри це, їй діагностували рак легень. Заради маленької доньки акторка погоджувалася на різноманітні експериментальні та інноваційні (хоча й болючі) методи лікування. Однак у 2004-му у віці 46 років бідолашна померла від хвороби уві сні – лише через 4 місяці після виявлення онкології. Знаменитість кремували, а її прах розвіяли в Державному парку «Прері-Крік-Редвудс» (Беверлі-Гіллз, Каліфорнія). У своїх мемуарах Life’s That Way Джим Бівер із глибоким сумом описав невтомну боротьбу за життя коханої та їхні останні кілька місяців разом.

123...5Page 1 of 5

EDITOR PICKS

POPULAR POSTS

POPULAR CATEGORY

©
...