Джоуї Рамон – вокаліст із Квінза та співзасновник гурту Ramones

Ікона панк-року Джоуї Рамон прославився унікальним стилем вокалу, енергійними виступами та фірмовим образом: довге волосся, сонцезахисні окуляри і шкіряна куртка. Незважаючи на численні випробування та хворобливість протягом усього життя, Рамон продовжував створювати музику аж до передчасної смерті у 2001 році. Докладніше про важливу фігуру в історії контркультури читайте далі на queens-trend.

Аутсайдер у дитинстві

Джеффрі Росс Гайман народився 19 травня 1951 року у Квінзі, районі Форест-Гіллз, у єврейській родині. Вже на момент народження Джеффрі був особливим: народився з паразитичним близнюком, тобто до його тіла був прикріплений не повністю сформований близнюк, якого хірургічно видалили.

Хлопець зростав у бідності. Мати Шарлотта заохочувала інтерес до музики як у Джеффрі, так і в його брата Мітчелла. У 13 років Гайман почав грати на барабанах, а в 17 отримав свою першу акустичну гітару. Підлітковий вік був для юнака складним: він часто ставав мішенню хуліганів через високий зріст і незграбну поведінку. Утім, відчуженість і насмішки однолітків не впливали на Джеффрі. Він відчував себе доволі щасливим і задоволеним життям.

Після виповнення повноліття Гайману встановили діагноз «обсесивно-компульсивний розлад» (ОКР) – поширена недуга, що характеризується неконтрольованими думками (обсесіями), які змушують людину здійснювати повторювані дії (компульсії). Водночас між діями і наслідками, від яких вони нібито повинні захистити, немає логічного зв’язку. Захворювання розвивається після перенесеної психотравми або через тривалий психологічний дискомфорт.

Крім того, у Гаймана виявили шизофренію, що характеризується погіршенням сприйняття реальності, галюцинаціями, маренням, неадекватними емоційними реакціями. Хворим на шизофренію часто здається, що оточення чує їхні думки або ж що хтось керує цими думками, емоціями та поведінкою.

«Серце й душа» Ramones

У 1972 році Гайман приєднався до ґлем-панк гурту Sniper. Через два роки він  співзаснував у Квінзі разом із двома друзями панк-рок гурт Ramones. Тоді ж Джеффрі обрав собі псевдонім Джоуї Рамон. Сама назва гурту походить від імені британського співака Пола Маккартні: він використовував сценічне ім’я Пол Рамон у 1960–1961 роках. Загалом, усі учасники гурту мали псевдоніми, що закінчувалися прізвищем Рамон, хоча вони не були родичами.

Рамон починав свій шлях у гурті як барабанщик, але коли голосові дані соліста виявилися заслабкими для потужних виступів, Джоуї перейшов на вокал. Колектив допоміг створити панк-рух у Штатах. Ба більше, Ramones часто називають першим справжнім панк-гуртом, хоча й він не досяг величезного комерційного успіху. Однойменний дебютний альбом Ramones називають першим справжнім панк-альбомом.

Одна з перших телевізійних появ Ramones відбулася в програмі The Uncle Floyd Show. Оскільки телебачення сприяло популярності музикантів, вони продовжували періодично з’являтися в шоу навіть після того, як стали відомими. Вони багато гастролювали в різних куточках світу. Незважаючи на те, що гурт ніколи не досягав мейнстримового успіху, його вплив на панк і альтернативний рок неможливо переоцінити.

Творчість Ramones – реакція на далекі від традицій популярної музики хард-рок і прогресивний рок. Гурт творив прості гармонійні ритми, легкі для запам’ятовування мелодії. Динамічна гра ударних, швидкі ноти бас-гітари, короткі гітарні рифи, а також експресивність на сцені – типові риси музики цього колективу. Тексти пісень адресовані малоосвіченій молоді.

Джоуї називали «серцем і душею» Ramones, з особливою чуттєвістю він виконував балади та пісні про кохання. Шанувальники панк-року та андерґраундної музики вважали саме Джоуї іконою контркультури, а не інших учасників. Разом із розвитком вокалу Рамона розвивалися і пісні його гурту, вони набували глибшого сенсу, ставали більш гучними й менш мелодійними.

Хоча всі учасники Ramones розділили заслугу в написанні пісень, Джоуї фактично написав більшість із них самостійно. Натхнення для створення одного з найбільших хітів Ramones – I Wanna Be Sedated – з’явилося в Джоуї, коли той потрапив у лікарню через виснаження після концертного туру.

Загалом гурт Ramones дав 2263 концерти, гастролюючи практично безперервно протягом 22 років. У 1996 році музиканти відіграли прощальний концерт у Лос-Анджелесі. Справжнє визнання серед музичних критиків вони отримали вже після припинення діяльності. Зокрема, журнал Rolling Stone додав гурт до списків «50 найкращих артистів усіх часів» та «25 найкращих концертних альбомів усіх часів».

Цікаво, що Джоуї не спілкувався з гітаристом Джонні багато років. Ворожнеча почалася, коли Джонні «відбив» у Джоуї дівчину Лінду Даніель, з якою пізніше одружився. Вони також не могли знайти спільну мову через політику: Джоуї був лібералом, а Джонні – затятим консерватором. Музиканти так і не помирилися.

Після того як Джоуї втратив кохану, він почав «знеболюватися» алкоголем і кокаїном. Через це гурт скерував свій панк до чогось хаотичного та маніакального. Неспокійний Джоуї керував цим не менш неспокійним кораблем, наче моряк-чемпіон у бурхливому відкритому морі.

Фірмовий образ

Джоуї Рамон став одним із найупізнаваніших голосів панк-року завдяки характерному гарчанню та наспівуванню. З його фірмовими рожевими сонцезахисними окулярами, чорною шкіряною курткою, довгим волоссям та рваними джинсами, він був по-справжньому культовою постаттю. Додавав епатажності іміджу Рамона і його високий зріст (198 см).

Джоуї та інші учасники Ramones відкинули відшліфовані музичні цінності епохи, обравши натомість сире стримане звучання, яке підкреслювало швидкість і агресію. Голос Рамона та його сценічна персона визначили естетику панк-року.

Цікаво, що Джоуї був завзятим колекціонером коміксів, шанувальником наукової фантастики та фільмів жахів. Попри репутацію непокірного панк-рокера, Рамон володів доброю вдачею та був відданим друзям і родині.

Хвороба і смерть

У 1995 році у виконавця виявили лімфому – злоякісну пухлину, що уражає лімфовузли. Під час лімфоми у внутрішніх органах безконтрольно накопичуються лімфоцити, що провокують збої в їх функціонуванні.

Музикант зберігав свій стан здоров’я в таємниці, поки в березні 2001 року інформація про недугу не розповсюдилася в ЗМІ. У тому ж році він помер у нью-йоркській лікарні за місяць до свого 50-річчя. За словами рідних Джоуї, в останні хвилини свого життя він слухав пісню In a Little While гурту U2.

Після смерті був випущений сольний альбом Рамона Don’t Worry About Me. Джоуї народився безплідним, тож у нього ніколи не було дітей. Він також ніколи не одружувався. Інші три учасники Ramones померли у 2002, 2004 і 2014 роках. У 2003-му на честь Джоуї Рамона назвали одну з вулиць Нью-Йорка, а його день народження щорічно святкують нічні рок-н-рольні клуби. Крім того, аби вшанувати пам’ять про Джоуї, його сім’я заснувала Joey Ramone Foundation for Lymphoma Research – фонд, що збирає гроші на дослідження лімфоми та інших форм раку.

Джоуї Рамон став першопроходцем, який проклав шлях майбутнім поколінням панк-рок музикантів. Його творчість продовжує жити в серцях і умах шанувальників у всьому світі.

Comments

...